Історична довідка

Історична довідка про Потіївку

Знак на в'їзд в село.

Походження назви

За документами XVII ст. село спочатку називалося Ложниці, яке заснували пани Єльці над річкою Осічкою (потім Шлямаркою). У документах XVII—XVIII ст. зустрічається дві назви — Вереміївка і Потіївка. З XIX ст. залишається назва Потіївка. Південна частина села називалася Букачі або Стовпець. За свідченням історика Л.Похилевича, село Ложниці було перейменоване в Потіївку на честь греко-католицького митрополита Іпатія Потія (1593—1613). Можливо, це і вірно, бо село з кінця XVI ст. було митрополичим маєтком, а в XVIII ст. Радомишль був осідком греко-католицьких митрополитів; Потіївка з церквою і приходом належала до Радомишльського ключа. Версія про найменування села на честь Іпатія Потія зустрічається і в польській літературі XIX ст., наприклад, у «Словнику географічному» Королівства Польського (т.8, 1887 р.)

Час заснування

Потіївка на мапі Шуберта, 1867 р.

Найдавнішим писемним свідченням є документ, який датований 7 вересня 1614 р. Документ свідчить, що греко-католицький митрополит Й.Рутський звернувся в суд зі скаргою на В. Тише-Биковського, який захопив митрополиче село Потіївку. В документі також сказано, що Потіївка вже 30 років, як була заселена і завжди належала митрополиту. Отже, село було засноване у 80-х рр. XVI ст. А Потіївку, можливо, було перейменовано після 1613 р., по смерті митрополита Іпатія Потія. Ще один висновок: з початку XVII ст. до 1833 р. в Потіївці була греко-католицька церква — церква в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, дуже давня, в 1784 р. не було відомо про час її побудови. У 1845 її ремонтували. Церква знаходилась біля нинішньої, її розібрали і перевезли в Нову Буду, а поряд збудували на початку XX ст. нову, яка і збереглась до наших днів.

Але нові дослідження свідчать, що Потіївка заснована 1603 року

Інші свідчення

Потіївка на мапі Австрійського Генштабу, 1912 р.

Зі статистичного збірника Київського губернського правління 1900 р. в селі Потіївці було 215 дворів, 1098 жителів. Населення займалось землеробством, а крім того — виробництвом коліс на суму 250 крб. на рік. В селі була одна церква, одна церковно-приходська школа в якій один учитель навчав до 40 дітей заможних селян, один вітряк, один хлібний магазин. Був ще пожежний обоз з чотирьох бочок і чотирьох багрів. Першу звістку про Лютневу революцію в селі поширив учитель місцевої школи, який відзначався вільнодумством. Навесні 1917 р. в селі з'явилися перші дезертири з фронту.

Потіївка на мапі Стрельбицького, 1917 р.

4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду у Потіївці зупинилась на ночівлю Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Група простояла у Потіївці до 6 листопада.

Пам'ятник героям, які загинули у роки Великої Вітчизняної Війни.

В 1924 р. в Потіївці було створено комнезам, який поставив питання про перерозподіл землі. Частина малоземельних селян одержали землю на західній околиці села і заснували там нову вулицю — Нова Громада. В кінці 1927 р. в Потіївці було створено комуну, в якій спочатку об'єдналось 18 господарств. Комунари одержали землю, усуспільнили все майно, побудували декілька господарських приміщень. Комуні було передано панський паровий млин в селі Рубанці (нині Малинського району), який давав їй значні прибутки. В 1929 р. в селі був організований колгосп ім. Чубаря, а в 1930 р. було утворено другий колгосп — «Червоноармієць», які в 1950 р. об'єдналися в один — колгосп ім. Леніна, з 1962 р. — «Шлях до комунізму», а з 1964 р. — «Прогрес». В 1924 р. в Потіївці була побудована початкова школа, яка в 1926 р. стала семирічкою, а з 1936 р. — середньою.

В 1922—1959 рр. Потіївка була районним центром. Тут діяла машинно-тракторна станція, яка була створена в 1931 р., цегельний завод, потужністю 3 млн шт. цегли в рік, будівництво якого було завершено в 1958 р., діяв млин, маслозавод, лікарня на 75 ліжок, сільгосптехніка, яка обслуговувала 9 колгоспів, кінотеатр, будинок культури, середня школа, школа-інтернат, комунгосп, поштове відділення та ін.

Відомі люди

Гранітний пам'ятник-бюст Івану Федотовичу Бугайченку.

У селі народився академік НАН України, директор Інституту математики НАН України Анатолій Михайлович Самойленко.

У селі народився — український історик, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педуніверситету Леонід Володимирович Тимошенко. Рідному селу присвятив дві книги: «Потіївка та її околиці в XVI—XIX ст.» (Дрогобич, 2000) та «Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVII—XX ст.» (Дрогобич, 2005).

Надгробок на могилі Бугайченко Івана Федотовича у с. Потіївка.

У селі встановлено гранітний пам'ятник-бюст Герою Радянського Союзу Івану Федотовичу Бугайченку(був секретарем Потіївського підпільного райкому КП(б)У).

У Потіївці навчалася в інтернаті для дітей з багатодітних родин народна артистка України Ніна Митрофанівна Матвієнко

У Потіївці народився Надзвичайний і Повноважний Посол України Савченко Юрій Васильович.

• Василь Мартиненко, кавалер ордена Червоної Зірки, загинув під час війни в ДР Афганістан.